кого где

1) General subject: (у кого) where are you lodging now?

2) Makarov: where are you lodging now?

Var.: У кого счастье поведётся, у того и петух несётся

gener. ou que (в разговорной речи употребляется для выражения вопроса и введения прямой речи: chez qui que vous restez? y кого вы живёте?)

General subject: too many (of certain group of people), (a place) heaving with (smb.), (a place) teeming with (smb.), ubiquitous

General subject: out of hearing

General subject: where are you lodging now ?

• НА КОГО < НА ЧТО> ПОХОЖ coll

[AdjP; subj-compl with быть, стать (subj: human, usu. pers pronoun); fixed WO]

=====

⇒ (of a person who looks sloppy, unhealthy, frozen etc) s.o. looks worse than usual and/ or worse than he should:

- на кого X похож! - what a state X is in!;

- X looks a sight!;

- what a sight X is!;

- just look at X!

     ♦ Митя, на кого ты похож! Где ты так выпачкался? Mitya, just look at you! Where did you get so dirty?

• ВОТ ГДЕ СИДИТ у кого coll

[VP; subj: any noun; pres only; fixed WO]

=====

⇒ a person (a situation etc) has caused s.o. so much irritation, annoyance, frustration etc that he cannot tolerate that person or situation any longer (usu. accompanied by a motion of the hand toward the neck):

- X у Y-а вот где сидит≈ Y has had it up to here (with X);

- Y has got X up to here;

- Y is fed up (with X);

- Y has had about all he can take (stand) of X.

     ♦ "Вот они где у меня сидят, эти интуристы!" - интимно пожаловался Коровьев... (Булгаков 9). "I can tell you I'm fed up with these foreign tourists," complained Koroviev confidentially (9b).

• СМОТРЯ КТО <ЧТО, КАКОЙ, КАК, ГДЕ, КУДА, КОГДА, СКОЛЬКО>

[NP, AdjP, or AdvP, depending on the 2nd component; fixed WO]

=====

⇒ contingent upon who, what, what kind etc:

- it depends (on) who <what, what kind, how, where, when, how much, how many etc>.

     ♦ [Шеметова:] Нелепость, безумие - так играть своей жизнью, когда конец завиднелся! [Бакченин:] Какой конец? [Шеметова:] Войне конец... [Бакченин:] Когда началось, многие тоже говорили - от силы год. Я лично так считал... И что такое год? Величина в высшей степени относительная. И полгода относительная. И день. И минута... Одна длина у минуты в Казани, другая - у разведчика на вражьей полосе... Так что "скоро конец" - это смотря для кого... (Панова 1). [Sh.:] It's stupidity, madness to risk your life like that when the end is in sight. [B.:] What end? [Sh.:] The end of the war.... [B.: ] When it started, lots of people said: At most, a year. I thought so myself. And what's a year? A highly relative quantity. And six months, too. And a day. And a minute.... A minute has one amount of time in it in Kazan, but a different amount for a scout in enemy territory. So "the end is in sight" depends on who for... (1a).

     ♦ "Умерла Клавдия Ивановна", - сообщил заказчик. "Ну, царствие небесное, - согласился Безенчук. - Преставилась, значит, старушка... Старушки, они всегда преставляются... Или богу душу отдают, - это смотря какая старушка. Ваша, например, маленькая и в теле, - значит, преставилась. А например, которая покрупнее и похудее - та, считается, богу душу отдает..." (Ильф и Петров 1). "Claudia Ivanovna's dead," his client informed him. "Well, God rest her soul," said Bezenchuk. "So the old lady's passed away. Old ladies pass away...or they depart this life. It depends who she is. Yours, for instance, was small and plump, so she passed away. But if it's one who's a bit bigger and thinner, then they say she has departed this life..." (1a).

gener. bei

•  trouver la pie au nid

см. чёрт носит

см. чёрт носит

чёрт (бес, леший, нелёгкая) носит ( кого где), сов. в. - чёрт (бес, леший, нелёгкая) унёс (унесла) ( кого)

1) (выражение неудовольствия тем, что кто-либо пропадает, шляется где-то) where the devil have you been to?

2) только в форме чёрт (бес, леший) унёс ( кого), нелёгкая унесла ( кого) (выражение чувства облегчения по поводу того, что нежеланный посетитель ушёл, уехал и т. п.) thank God I've got rid of him (them, etc.)!

поместиться міститися (міщуся, містишся), поміститися, з[у]міщатися, з[у]міститися в чому, в що, на чому, приміщатися, приміститися, потовпитися де, (жить где-л.) міститися де, в кого. [То-б не змістилися на землі люди, якби не вмирали. Таке й у голові не зміщається (Свидн.). Межи ними помістилась дівчинонька мила (Руд.). У першому томі містилися поезії, а в другому - оповідання (Грінч.). В театрі містилося чоловіка з шістсот (Грінч.). Школа міститься в колишньому панському будинкові. У пекарні-ж містився і сторож (Кон.). Родина наша була велика, не вміщалася за столом (Вас.). Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку? На всіх улицях люди так і снують, аж не потовпляться (М. В.)]. -ться на квартире у кого - ставати, стати на кватиру (на станцію) в кого. -ться у кого, где - приміститися в кого, де. [Я примістився в готелі]. Как-нибудь -стимся - умістимось якось. Книги в один шкаф не -тся - книги в одну шафу не з[у]містяться (не влізуть). Это не -стится в вашем кармане - де не влізе у вашу кешеню.

* * *

несов.; сов. - помест`иться

1) ( умещаться) уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися

2) (несов.: находиться) місти́тися

3) (занимать место; поселяться) поміща́тися, помісти́тися; ( располагаться) розташо́вуватися, розташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, розмісти́тися; ( занимать место) займа́ти мі́сце, зайня́ти мі́сце; ( садиться) сіда́ти, сі́сти; ( становиться) става́ти, ста́ти

4) страд. (несов.) приміща́тися, поміща́тися; розташо́вуватися, розміща́тися, розмі́щуватися; ста́витися; кла́стися; уміща́тися, умі́щуватися; віддава́тися; улашто́вуватися

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

X обивает Y-ов порог = X haunts (hangs around) Yb door(way)

X обивает пороги редакций (школ и т. п.) - X haunts the door(way)s of various editorial (principals' etc) offices